Вчитель - дефектолог Нікітіна Наталя Михайлівна

​ Зір – найважливіший фактор розвитку дитини.
​
 Очі образно називають частиною мозку, винесеною на периферію. Від того, як розвиваються очі і мозок, залежить гармонійне формування дитини, її здоров’я, психоемоційний стан і все наступне життя.

Щоб величезний потік інформації, яку ми отримуємо через очі, ніколи не був втрачений дитиною, необхідно досить багато знати про очі та зір, їхні життєво важливі функції, систематично перевіряти зір дітей, вчасно лікувати очі та зір, оберігати від травм, опікуватися зміцненням здоров’я дітей тощо. Особливо це стосується розвитку зору та його охорони на всіх вікових етапах дошкільного розвитку дитини – від народження до початку навчання у школі.

Кожного разу через зір дитина отримує певну інформацію про навколишній світ, що відразу активізує її рухову діяльність: вона хоче взяти, побігти, погладити, дістати іграшку, покрутити її в руках, оглядаючи з усіх боків тощо. Звісно, у цій діяльності беруть участь і інші аналізатори – слух, нюх, смак, дотик, мовлення, однак сприйняття зором залишається провідним психічним процесом. Саме зорове сприйняття стає поштовхом для отримання дитиною життєвого і практичного досвіду – як позитивного, так і негативного.

Поступово набуваючи в усіх сферах своєї життєдіяльності – таких як орієнтування у просторі, гра, спілкування, самообслуговування та ін., - дитина всебічно розвивається. У неї активно розвиваються органи чуття ( слух, дотик, смак, нюх), усне мовлення, мислення, засоби виразного вияву почуттів, формуються позитивні емоції та стосунки з людьми, культура поведінки в різних ситуаціях, особистісні якості та індивідуальні риси характеру.

Отже, зір допомагає дитині стати незалежною, активною і впевненою в собі. Через зір дитина опановує розумом , навколишній простір і саму себе в цьому просторі, виробляє власне ставлення до людей і предметів довкола себе.

В процесі виховання дітей дошкільного віку здійснюється всебічний розвиток, корекція дефектів психічного і фізичного розвитку, підготовка до навчання в школі.

Діти з порушеннями зору можуть створити об’єктивну картину про оточуючий світ тільки за допомогою дорослого.  Патологія органу зору викривлює сприйняття об’єкту, затруднює створення цілісного образу, змінює його якісну характеристику. Образ стає фрагментарним.  Через порушення зору діти з патологією очей погано бачуть та виділяють конкретні ознаки та якості предметів: їх форму, колір, величину та просторове розташування. В звязку з цим важливо в період дошкільного та раннього шкільного віку навчити їх, користуючись неповноцінним зором, правильно зорово виділяти важливі суттєві ознаки та якості.  Процес адаптації дитини з порушеннями зору до умов існування в отчуючій дійсності залежить від того, як у неї формуються певні знання, навички, вміння, які дозволяють адекватно діяти та пристосовуватись, виходячи зі своїх можливостей.